Слава людська нікчемна й мізерна
Порівняно з славою на небесах.
Слава людська гидка і химерна-
Преславний лиш Бог і Божа краса.
Своєму Творцю віддаю усю славу,
Йому поклоняюсь, служу лиш Йому,
Всим серцем, життям всим Його величаю-
Уся без останку належу Христу.
Хто знає Творця свого, той говорить про Нього,
Про Боже спасіння і Божу любов.
Гриби і суниці - оце все від Бога,-
І вітер, й веселка, і спека, і дощ.
Не може людина Творцем керувати-
Усе Бог дає, коли хоче, в Свій час.
Як будуть всі люди Творця прославляти,
Тоді Бог почує й помилує нас.
Своїм язиком слово "Бог" говорити
Й бездумно вживати - це є все гріхом.
Себе ми повинні Христу підкорити-
З Творцем примиритись лиш можна Христом,
Який на хресті прийняв страшнії муки
За кожну людину. Задумайтесь ви!
Віддайте себе у міцні Божі руки -
Один лиш Христос може всіх нас спасти
Від вічних страждань у житті після смерті,
А тут, на землі, спокій, радість нам дать.
В оцьому житті, у страшній круговерті,
Щасливими зробить лиш Бог й благодать.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 1763 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Безумный век ... - Dmitriy NDOA "Как упал ты с неба, денница, сын зари! разбился о землю, попиравший народы.
А говорил в сердце своем: "взойду на небо, выше звезд Божиих вознесу престол мой и сяду на горе в сонме богов, на краю севера;
взойду на высоты облачные, буду подобен Всевышнему".
Но ты низвержен в ад, в глубины преисподней.
Видящие тебя всматриваются в тебя, размышляют о тебе: "тот ли это человек, который колебал землю, потрясал царства,
вселенную сделал пустынею и разрушал города ее, пленников своих не отпускал домой?" (Ис.14:12-17)
